Перша допомога дітям: про що повинні пам'ятати батьки?

«Моїй дитині було два роки, коли вона отримала опік правої руки. Це трапилося 20 років тому, але я й досі пам’ятаю свій шок. Ми святкували день народження чоловіка, я готувала щось на кухні, в духовці був мій фірмовий торт. Я не помітила, як дитина зайшла на кухню. Через дві хвилини пролунав гучний лемент — Маша поклала руку на гарячу газову духовку. Її рука моментально почервоніла, на ній з’явилися пухирі. В мене був шок. Я не знала, що робити».

Це історія з життя нашої копірайтерки. Подібні ситуації траплялися хоч раз із нами або нашими дітьми. Нещасні випадки з дітьми — опіки, удавлення, травми, кровотечі, рани — частина нашої буденності, адже вберегти дітей від усього просто неможливо. 

Статистика нещасних випадків із дітьми в Україні не ведеться. Ми знайшли інформацію лише про опіки. За даними ВООЗ, опіки займають третє місце серед усіх видів травм. За даними Центру громадського здоров'я МОЗ України, у 2017 році від опіків постраждало 7605 українських дітей. Переважна більшість випадків (70%) — це побутові опіки. У США щонайменше одна дитина помирає від задухи їжею кожні п’ять днів.

Чи можна захистити дітей від травм? Ні. Але чи можна навчитися надавати правильну першу допомогу та запобігти негативним наслідкам? Так. 

Батьки — саме ті люди, які у випадку критичної ситуації повинні швидко зреагувати, аби вчасно надати допомогу дитині. Їхні дії можуть і мають врятувати життя. 

Ми зібрали найчастіші випадки та прописали простий алгоритм дій, аби в будь-який момент ви знали, що робити. 

 

Термічний опік полум’ям, гарячою рідиною, паром: що робити? 

 

Перше і найголовніше — заберіть дитину від джерела опіку. Протягом 10-12 хвилин промивайте місце опіку прохолодною водою або ж накладіть компрес, постійно вимочуючи марлю в прохолодній воді за перших ознаках її нагрівання. 

Можете спробувати ще один засіб — опікову серветку «ОпікУн». Вона зволожує та охолоджує шкіру, а також зменшує біль, тож радимо придбати собі таку в домашню аптечку. 

Якщо опік не дуже сильний, можна накласти захисну пов’язку з бинтів або ж із марлі. Проте якщо ви бачите пухирі або ж площа опіку більша за долоньку дитини, вам якнайшвидше треба звернутись до лікаря. 

 

Що НЕ можна робити:

  • Мастити опік сметаною, олією, кремом, оскільки це може його збільшити.
  • Прикладати лід.
  • Проколювати пухирі, які утворилися внаслідок опіку. 

 

Удавлення у дітей до одного року життя: що робити?

 

Сідайте на крісло, диван або іншу поверхню (можна сісти просто на підлогу). Охопіть дитину вільною рукою за щелепу (не за шию!) та переверніть її на своє передпліччя головою вниз, упершись на ногу. Зап’ястям другої руки завдайте п’ять «ковзальних» ударів поміж лопаток (тут важливо не задіти голову!).

Після ударів охопіть вільною рукою потилицю дитини та переверніть її на спину головою вниз. Поставте два пальці (вказівний та середній) на середину грудини та зробіть п’ять поштовхів на глибину ⅓ грудної клітки. У жодному разі не натискайте на живіт!

Робіть поперемінно п’ять ударів і п’ять поштовхів, допоки стороннє тіло не вилетить. Якщо дитина втратила свідомість, огляньте ротову порожнину на наявність у ній тіла. За відсутності дихання розпочніть серцево-легеневу реанімацію.

 

Удавлення дитини старшого віку: що робити? 

 

Нахиліть дитину тулубом вперед і дайте їй можливість прокашлятися. Якщо це не допомагає, починайте діяти.
Встаньте на коліна позаду дитини та нахиліть її вперед, головою вниз, тримаючи за живіт. Завдайте п’ять «ковзальних» ударів у міжлопаткову ділянку. За відсутності ефекту робіть наступне: поставте дитину у вертикальне положення ➡ на живіт вище пупка покладіть кулак, охопивши його іншою рукою ➡ зробіть п’ять різких поштовхів під кутом приблизно 45° до себе (це називається прийом Геймліха). Повторюйте удари та поштовхи по п’ять разів поперемінно, допоки дитина не виплюне стороннє тіло. 

Якщо дитина знепритомніла, огляньте ротову порожнину на наявність в ній тіла. За відсутності дихання розпочинайте серцево-легеневу реанімацію. 

 

Що НЕ можна робити у разі удавлення:

  • Плескати дитину по спині, коли вона стоїть. 
  • Перевертати та трусити за ноги немовля, оскільки можна пошкодити кульшовий суглоб або шийний відділ. 
  • Намагатися самостійно витягти сторонній предмет.

Кровотеча з носа

 

Ми знаємо, що наші слова повністю вас не заспокоять, але пам’ятайте, що кровотеча — досить поширене явище для дітей. Не хвилюйтесь та виконуйте прості дії, які ми описали нижче.

Посадіть дитину на стілець і нахиліть її тіло трохи вперед. Можна затиснути м’яку частину носа руками — кров буде збиратись у ротовій порожнині, й дитина спльовуватиме її до появи чистої слини, що й свідчитиме про кінець кровотечі. 

У більшості випадків кровотеча минає самостійно, але якщо вона триває більше ніж 5-6 хвилин, ваша дитина сильно зблідла, спітніла та не реагує на ваш голос — одразу викликайте швидку допомогу. Ну, і про всяк випадок, номер швидкої — 103.

 

Що НЕ можна робити у разі кровотечі: 

  • Закидати голову назад, оскільки це може спричинити блювання. 
  • Лягати на спину, бо кров може потрапити у дихальні шляхи. 
  • Повністю блокувати ніс хусточками. 

 

Пам'ятайте, що ми не можемо захистити дітей від усього, але ми точно можемо підготувати себе до надзвичайних ситуацій. Правильні знання допоможуть врятувати життя.

 

Авторка статті: Федько Марія